- обманний
- [обма/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обманний — а, е. 1) Який містить обман (у 1 знач.); який ґрунтується на обмані. 2) Те саме, що обманливий 1) … Український тлумачний словник
обманний — I (про дії, учинки тощо який ґрунтується на обмані), обманливий, облудний, облудливий II ▶ див. неправдивий, оманливий 1) … Словник синонімів української мови
обманний — прикметник … Орфографічний словник української мови
прелестный — обманний, спокусливий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
неправдивий — (про слова, твердження тощо який не відповідає правді, містить у собі неправду), брехливий; обманливий, обманний (про дані, відомості, твердження тощо) Пор. обманний I … Словник синонімів української мови
лажовий — а, е, жарг. 1) Брехливий, обманний. 2) Огидний, поганий … Український тлумачний словник
облудний — а, е. 1) Сповнений, перейнятий облудою, брехнею; обманний, брехливий. || Нещирий, лицемірний. 2) Який викликає хибне відчуття, уявлення, сприймання; примарний, ілюзорний. || Хибний, помилковий. 3) Який під зовнішньою лагідністю, доброзичливістю… … Український тлумачний словник
обманливий — а, е. 1) Здатний ввести в оману, викликати помилкове уявлення, враження, зумовити хибний погляд і т. ін.; оманливий. || Примарний, уявний; несправжній. 2) Який містить обман (у 1 знач.); обманний. Обманливі твердження … Український тлумачний словник
обманність — ності, ж. Абстр. ім. до обманний … Український тлумачний словник
брехливий — 1) (який завжди говорить неправду; схильний брехати), неправдивий, облудний, нещирий, фальшивий 2) (який не відповідає правді, містить у собі неправду), неправдивий, несправжній, обманливий, обманний (про дані, відомості, твердження тощо) … Словник синонімів української мови